nije evidentirano

ПОРIВНЯННЯ ДIЄСЛIВНИХ КАТЕГОРIЙ У СУЧАСНIЙ УКРАЇНСЬКIЙ І ХОРВАТСЬКIЙ МОВАХ

Дiєслово – центральна частина мови, яка водночас має i найбiльшу кiлькiсть граматичних категорiй, однакову в українськiй i хорватськiй мовах. Граматичнi категорiї дiєслова подiлено на три групи залежно вiд того, яку роль вони виконують у системі дієслівного формотворення. За нашою класифікацією, серед дiєслiвних категорiй виокремлено такі групи: власне дiєслiвнi, iменно-дiєслiвнi та iменнi. Відмінності мiж українською i хорватською мовою можна простежити як щодо особливостей вираження кожної категорiї, так i в реалiзацiї в окремих дiєслiвних формах. Специфіку аналiзованих мов зумовлюють, з одного боку, наявність загальнодiєслiвних категорiй в окремих формах, а з iншого – їхній вплив на конкретну реалiзацiю дiєслiвних форм. Так, найменше відмінностей мiж українською i хорватською мовами в категорiях виду i перехiдностi, а найбiльше – у творенні дiєприкметникiв. Цей факт зумовив i невiдповiдностi в iнших складених дiєслiвних формах, компонентом яких є дiєприкметник. Незважаючи на виявлені в процесі дослідження відмінності, вражає схожiсть у системі дiєслiвних категорiй в українськiй i хорватськiй мовах. За аналiзованими параметрами, за використанням дiєслiвних значень i за творенням дiєслiвних форм українська мова часто вирізняється серед iнших схiднослов’янських мов i наближається до хорватської.

дiєслова ; граматичнi категорiї ; граматичне значення ; граматична форма ; хорватська мова ; українська мова ; синхронiя ; сучасна мова ; творення дiєслiвних форм

nije evidentirano